Historia/Історія

Про революцію, яка поклала край диктатурі, що найдовше існувала в Європі - розмова з професором Кшиштофом Кубяком з Університету Яна Кохановського в Кєльцах

Розмова з Войцєхом Кальватом (Музей історії Польщі) з нагоди 100-річчя злотого як національної валюти Польщі

Як і хто створював Урядовий закон Речі Посполитої, чому це розлютило російську царицю, і які діячі з українським корінням були причетні до створення Конституції та її падіння

Політологи Марцін Фатальський (Яґеллонський університет) і Аґнєшка Бриц (Університет Миколая Коперника) про Збіґнєва Бжезінського (1928-2017) - видатного американського політолога і політичного діяча польського походження

Щороку 13 квітня у Польщі вшановують пам'ять жертв Катинського розстрілу. Саме в цей день у 1943 році знайшли масове поховання тисяч розстріляних польських офіцерів. Самі розстріли відбувались в 1940-му. Цьогоріч від кривавого злочину СРСР минає 84 роки. В інтерв'ю для Польського радіо для України історик, професор, дослідник подій Другої світової війни Фелікс Левітас розповів про Катинську трагедію, про важливість встановлення справедливості та про російську брехню про непричетність до масового вбивства

Український історик Олексій Сокирко розповів в інтерв’ю Польському радіо для України про свою книгу, що отримала відзнаку видання «Східний огляд» («Przegląd Wschodni»)

Професор Павел Скібіньський (Варшавський університет) про протистояння Католицької церкви і комуністичного режиму в Польщі

Директор Єврейського історичного інституту імені Емануеля Рінґельблюма у Варшаві про Голокост і польський внесок у порятунок євреїв

Події Революції гідності стали точкою відліку війни росії проти України, що почалася десять років тому після розстрілів Небесної сотні на вул. Інститутській у Києві, втечі Януковича та окупації Криму

Події Революції гідності стали точкою відліку війни росії проти України, що почалася десять років тому після розстрілів Небесної сотні на вул. Інститутській у Києві, втечі Януковича та окупації Криму

Події Революції гідності стали точкою відліку війни росії проти України, що почалася десять років тому після розстрілів Небесної сотні на вул. Інститутській у Києві, втечі Януковича та окупації Криму

Події Революції гідності стали точкою відліку війни росії проти України, що почалася десять років тому після розстрілів Небесної сотні на вул. Інститутській у Києві, втечі Януковича та окупації Криму

Філіп Фронцковяк ( директор Музею холодної війни імені генерала Кукліньського у Варшаві) розповідає про полковника комуністичного Війська Польського Ришарда Кукліньського, який добровільно пішов на співпрацю з американцями і передав їм десятки тисяч надсекретних документів про сили Варшавського договору

Розмова з професором Юрієм Шаповалом про його книжку, присвячену меандрам відносин видатного кінорежисера Олександра Довженка з совєтським режимом

Контроверсійна культурна спадщина — це поняття добре знають як українці, так і поляки, адже в обох країнах залишилось багато пам’яток мистецтва та архітектури з часів панування Росії, не тільки у формі СРСР, але й періоду царської Росії. Як в Україні, так і в Польщі зносили пам’ятники комуністичним діячам, переосмислювали соцреалістичні будівлі, як серед українців, так і серед поляків точились дискусії щодо цієї спадщини. Детальніше про це в інтерв'ю Польському радіо для України розповів Міхал Красуцький, головний реставратор пам’яток у Варшаві

Дмитро Антонюк: «У всіх народів, які населяли першу Річ Посполиту був один найбільший ворог - росія. І цей ворог не змінився»

Українська Гельсінська спілка (УГС) — перша громадсько-політична організація партійного типу, її утворили у 1988 році українські дисиденти на основі колишньої Української Гельсінської групи (УГГ), яка була покликана боротись з порушенням прав людини. Тоді в Польщі вже розвинувся рух «Солідарність». Польских опозиціонерів було більше, ніж українських, та все ж вони об'єднали свої зусилля для повалення комуністичного режиму. Кандидатка історичних наук, доцентка Любов Крупник в інтерв'ю Польському радіо для України розповіла про цю співпрацю, а також на прикладі співзасновника УГГ Олекси Тихого описала мотивацію та виклики українських дисидентів

Роза Тапанова: «Пам’ять має бути активною. Світ має одразу реагувати на злочини»

Розмова з кандидатом історичних наук Міхалом Пшеперським з нагоди з 150-ліття з дня народження видатного поляка Вінцента Вітоса (1874—1945)

Фрагменти виступу професора Яна Кєнєвича (Варшавський університет) про візит видатного іспанського і французького митця до Польщі в 1948 році

Фрагменти з презентації альбому «Час звіра. Терор в окупованій Польщі 1939-1945», яка відбулася в рамках ХХХІ Ярмарку історичної книги у Варшаві

Рішення прокурора польського ІНП коментують голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка та історик, член Колегії ІНП Ґжеґож Мотика

Рішення прокурора польського ІНП коментують голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка та історик, член Колегії ІНП Ґжеґож Мотика

Прогулянка Варшавою допоможе дізнатись більше про основні події історії цілої Польщі. У цьому переконана екскурсоводка Марта Фальковська-Марчук. В інтерв'ю для Польского радіо для України вона розповіла про місця, які вціліли після Другої світової війни та про зруйнований, проте все ж відбудований мистецький та історичний спадок

Професор Анджей Новак (Яґеллонський університет) про повстання Богдана Хмельницького, Гадяцьку угоду і експансію Москви

Станіслав Кульчицький: «Голодомор став однією з найбільш досліджених тем у світовій історіографії. Йдеться про наукову сферу. Інформацію про Голодомор в Україні потрібно довести до урядів різних країн і до населення»

Суспільне мовлення України до 90-х роковин голодомору створило цикл документальних фільмів, що розповідають про найбільшу трагедію в історії України ХХ століття. Автор сценарію — історик, публіцист Олександр Зінченко

Розмова з професором Ґжегожем Мотикою про його нову книжку «Акція Вісла’47-комуністична етнічна чистка»

Про польське повоєнне антикомуністичне підпілля і організацію організацію WiN («Wolność i Niezawisłość» — «Свобода і Незалежність») — коментар професорів Томаша Стшембоша і Єжи Ейслера

«Для мене це просто страшна, жахлива, кровожерлива єресь, яку треба викривати і з якою треба боротися, тому що вона приводить до смертей, до кровопроволиття. В цьому квазіправослав'ї, — бо я інколи його називаю "зет-православ'я", яке просто протилежне до оригінального православ'я, — фігура Путіна насправді є дуже важлива», — каже архімандрит Кирило Говорун

Роберт Чижевський: «Самим своїм існуванням Україна допомагала Польщі виборювати незалежність»

У храмі Успення Пресвятої Богородиці у Варшаві в неділю, 5 листопада, відбулося вшанування свщм. Йосафата – святого Католицької Церкви. 12 листопада минає 400 років з дня його трагічної смерті

Професор Даніель Бовуа про Січневе повстання на українських землях і важкі сторінки польсько-українських відносин

Юрій Рейт: «Марко Безручко не займався політикою, він просто був знаменитим воїном, який тактично вмів керувати своїми групами»

Професор Ян Жарин (Інститут спадщини національної думки) про обрання кардинала Кароля Войтили Папою Римським Іваном Павлом ІІ

На Варшаву припадає 35% всіх матеріальних втрат Польщі в період Другої світової війни, — відзначає к.і.н.Томаш Лєрський.

Він — герой нової монографії професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський»

Роберт Чижевський: «Профспілка «Солідарність» працювала саме, як політична партія у піку своєї діяльності у 80-х роках»

Домовленості 31 серпня, підписані страйкарями з урядом ПНР, стали небаченою перемогою свободи для країн комуністичного тоталітарного табору. Про передумови та глобальні наслідки тих епохальних подій Польському радіо для України розповів уповноважений директора Європейського центру Солідарності у справах польсько-української солідарності Лев Захарчишин

Професор Марек Корнат (Польська академія наук) про проблемну європейську пам'ять, лихоліття совєтського і німецького тоталітаризмів у світлі війни путінської Росії проти України

«Державний прапор над будь-яким українським містом це знак для українців. Коли майорить український прапор, українські громадяни знають, що вони перебувають в Україні, на своїй території, на своїй землі. І це доволі вагомо. Це перша ознака того, що відбувається єднання навколо питання національних символів», — говорить кандидат історичних наук, засновник YouTube каналу «Історичний вебінар» Владислав Яценко

Про чехословацький досвід побудови «соціалізму з людським обличчям» і його трагічний крах — думки політолога Влодзімєжа Сохацького та історика Антоні Дудека

Варшавська битва та її історичне значення - коментарі професора Януша Одзємковського (Університет імені Кардинала Стефана Вишинського), Яна Юзефа Каспжика (голова Управління ветеранів і репресованих) і професора Богдана Гудя (Львівський національний університет імені Івана Франка)

Різанина на Волі'44 очима свідків гітлерівських злочинів та в оцінках істориків

Роза Тапанова: «Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" являє собою приклад, як працює місце пам’яті, а не місце забуття»

Роберт Чижевський: «В комуністичні часи нам розповідали про велику дружбу поляків з Радянським Союзом. А Варшавське повстання показало, що Червона армія стояла на східному березі Вісли і дивилась, як німці руйнують Варшаву»

Днями у Польщі згадували важливу дату — 1 серпня, початок Варшавського повстання 1944 року, коли підпільники Армії Крайової спробували вибити нацистів зі столиці. Ця спроба була невдалою і закінчилася величезними жертвами та страшним руйнуванням Варшави. Чому важливість подвигу повстанців піддавали сумніву в комуністичні часи? І чому Армію Крайову не підтримали радянські війська? Про все це розповів доктор історичних наук Фелікс Левітас

21 липня у Варшаві починається офіційне святкування Дня народження Старувки — так ласкаво місцеві називають Старе місто, яке є однією з туристичних принад столиці Польщі. Але не всі туристи знають, що Старе місто у Варшаві було геть знищене під час Другої світової війни, а потім його повністю відбудували. І ця неймовірна концепція стала пам’ятником поваги до власної історії

Антипольська акція ОУН(Б)-УПА на Волині та питання польсько-українського примирення довкола важкого минулого — розмова з професором Ґжегожем Мотикою (ПАН) і професором Юрієм Шаповалом (НАНУ)

Максим Остапенко: «Завдяки різкому спуску Каховського водосховища перед науковцями відкривається історико-культурна місія — дослідити території, які не були досліджені у період комуністичних часів»

Професор Анджей Новак про неоміперську Росію та її ідеологію.

«Іван Павло ІІ добре розумів, що говорив і писав Єжи Ґедройць, якими важливими були для Ґедройця були польсько-українські стосунки. Він розумів, що це є пріоритет: що без вільної України не буде ніколи вільної Польщі», — пригадує ректор Українського католицького університету Богдан Прах

Любов Крупник — кандидатка історичних наук, доцентка. Її коло наукових зацікавлень: Україна в історії Центрально-Східної Європи у 1960-1990-ті роки. У 2017-2018 роках мала науково-дослідницьке стажування в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані, в рамках Стипендіальної Програми Польсько-Американської Фундації Свободи імені Лейна Кірклянда

До 800-ліття битви на річці Калка між русько-половецькими військами та монгольським корпусом Субедея і Джучі - розмова з професором Мирославом Волощуком (Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника)

Роман Дрозд, історик, професор Поморського університету, голова Українського історичного товариства у Польщі, в інтерв'ю Польському радіо для України розповів про вибори 4 червня 1989 року. І головний предмет нашої розмови — пам’ятна дата, 4 червня. Нагадаю, це не простий день, саме в цю дату 1989 року у Польщі відбулися перші вільні вибори після звільнення з соціалістичного табору. Хтось їх називає напіввільними... Зараз з паном-істориком спробуємо пригадати ті події

З нагоди Дня Києва Польське радіо для України записало інтерв'ю з краєзнавцем Антоном Коробом. Обговорили приналежність української столиці до європейської культури, поговорили про цікаві місця та історичні пам'ятки, а також про польські сліди і порівняння зі столицею Польщі Варшавою

Рефат Чубаров: «Кремль не дає забувати трагедію, що сталась у 1944 році адже продовжує її. Головна мета окупантів  – витіснити кримських татар з Криму»

Олександр Стець: «Потрібно пам’ятати про спільні і дуже славні сторінки історії, зокрема, спільну боротьбу з більшовицькою Росією»

Анджей Ґраєвський: «Іван Павло ІІ усвідомлював, що зміни в Україні призведуть до радикальних змін або розпаду Радянського Союзу»

Анджей Ґраєвський: «Іван Павло ІІ усвідомлював, що зміни в Україні призведуть до радикальних змін або розпаду Радянського Союзу»

Про повстання у Варшавському ґетто, його перебіг і значення — розмова з Зузаннною Шнепф-Колач, науковою співробітницею Музею історії польських євреїв POLIN

Про історію Праведників народів світу з України розказала Польському радіо для України безпосередня учасниця тих подій Надія Василівна Лазнюк. Її сім'я під час II світової війни переховувала єврейську родину у себе вдома, коли пані Надії було 8 років (її прізвище тоді було Андрієвська). Разом з батьками вони жили в селі Трощі Липовецького району Вінницької області. Ніхто в селі не наважився допомогти родині місцевого коваля Чмелика, а от батьки Надії Василівни два роки ховали їх на своєму подвір'ї, годували... Там навіть народилася дитина. І при цьому дотримувалися такої конспірації, що односельці про це дізналися тільки за 60 років по війні! Маленька дівчинка Надійка тоді щодня ризикувала своїм життям і навіть цього не усвідомлювала. А цьогоріч вона вже відзначатиме свій 90-річний ювілей і при цьому дуже добре пам'ятає всі ті події

Про позицію німців щодо питання російсько-української війни крізь призму трагічного минулого часів Другої світової війни- розмова з російським та німецьким істориком Олександром Гогуном (Вільний університет Берліну)

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. Про пам’ять, примирення, міфи про Другу світову війну та вплив повномасштабного вторгнення Росії в Україну на уявлення про Другу світову, механізми російської пропаганди в ефірі Польського радіо для України поговорили з істориком, публіцистом, автором «Історичної правди» Олександром Зінченком

7 травня — День міста в Івано-Франківську — місті, яке має найтісніші зв'язки в Україні з Польщею. Воно було збудоване та засноване в Речі Посполитій відомим шляхетським родом Потоцьких. Досі в Івано-Франківську живе і діє активна польська громада. Про її життя, а також про історію міста, що називалося колись Станіславів, ми поговорили з істориком і краєзнавцем Петром Гаврилишиним. І він розповів, що Станіславів сотні років був унікальним місцем, в якому мирно співіснували різні народи та релігії. А все тому, що він був приватним містом

Про походження польського національного прапору і його барв — коментар Беати Вольшчак (Музей історії Польщі).

Про українського революціонера Андрія Потебню (1838-1863) та його участь у Січневому повстанні — розмова з істориком Наталею Сеньків (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника)

Знищений посуд, шматки предметів побутового та релігійного вжитку, як наприклад чаша для миття рук або гасова лампа, ґудзики, елементи дитячого візочка та залишки багатьох інших предметів є носіями трагічної пам'яті про колишніх мешканців Варшавського ґетто. З понад двох тисяч предметів, виявлених у 2022 році в результаті археологічних розкопок на території ґетто, на виставці «Пам'ять 1943» представлено понад тридцять груп предметів, які вже пройшли процес консервації

У роковини катинського розстрілу інститутом Лукасевича було презентовано книгу «Спортсмени для незалежності. Катинь»

28 днів боротьби закінчилися знищенням близько 12 тисяч євреїв, а більшість із 60 000 осіб у ​​гетто на той час були перевезені до концтабору в Майданеку або трудових таборів у Понятовій, Травниках і Будзині

Катинь у світлі російських воєнних злочинів в Україні — розмова з професором Тадеушем Вольшею (Інститут національної пам’яті Польщі)

Володимир Сухоручко — молодий український історик, який живе і працює в Польщі, а також член василіянської молоді при парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Варшаві

Про трагічну та героїчну історію сім’ї Ульмів і про порятунок євреїв поляками в роки Другої світової війни — розмова з к.і.н. Войцєхом Ханусем з відділення Інституту національної пам’яті в Ряшеві

Сто років тому в архітектурі Львова почалось майбутнє. Стрімкий процес архітектурного розвитку модерного міста припинила Друга світова війна. Майстерність львівських будівничих, елегантність та функціональність нових будинків, траєкторії доль їхніх творців, нездійснені проекти, фінансові труднощі, прогрес та занепад — усі ці питання перебувають у полі зацікавлень Якуба Левіцького.

Головний герой виставки «Середньовічна ковзанка. Ковзани та сани перших познанців» — ковзанярський черевик із прикріпленим полозом. В експозиції представлено реконструкцію взуття на основі різноманітних знахідок, які були зроблені на Тумському Острові

«Березень’68» — політична криза в Польській Народній Республіці, викликана хвилею студентських протестів, а також початок жорсткої антисемітської кампанії. Одночасно з цим процесом серед польської молоді набирав сили так званий ревізіоністський рух, що критикував комуністичний уряд за відмову від здобутків відлиги, лібералізації, яка почалася у жовтні 1956 року

Королівський замок збудував камергер з Черська, якого звали Варш. Є гіпотеза, що саме від його імені і почала називатися Варшава. Точніше, спочатку теперішня столиця Польщі називалася Варшева, поселення Варша

В розмові із Польським радіо для України директор музею Ґжеґож Берендт говорить, що розповідаючи світу про воєнні втрати Польщі під час другої світової війни — а в Європейському парламенті впродовж тих чотирьох днів побували тисячі людей з різних країн — мимоволі проводилися паралелі із тим, що сьогодні переживає український народ і Україна внаслідок агресії Росії. Крім того, в цьому контексті Музей Другої світової війни у Ґданську тісно працює із Національним музеєм історії України в другій світовій війні

Про постать отця Бляхніцького і його отруєння агентами польських комуністичних спецслужб – розмова з  к.і.н Робертом Деревендою, директором відділення Інституту національної пам’яті Польщі в Любліні